Секрет порядку
Перше, що впадає у вічі тому, хто завітав до Процева, — надзвичайна чистота на вулицях. Паркани переважно пофарбовані у помаранчевий і зелений кольори, які символізують світло і життя. Попід дворами скошена трава, посіяні квіти (найбільше — чорнобривців). Упорядковані подвір’я школи і сільської ради, клубу і магазинів; затишно на подвір’ї церкви Святого Михайла і на території будь-яких підприємств. Як же вдалося досягти такої чистоти у той час, коли всі населені пункти Бориспільщини потопають у смітті? Секрет — у любові до порядку і затишку сільського голови Процева Любові Іванівни Чешко (фото 1). А керує селом вона понад 27 років! Тому знає всі питання до найменших дрібниць, дбає, аби краще жилося односельцям, аби село було перспективним.
«Найбільш важливо боротися із безкультур’ям. Все ж починається із сім’ї, із села, — розповідає Любов Іванівна. — Кинути папірець — це норма, яку непросто змінити. Та люди у Процеві звикли, що будівельний матеріал, сіно, солома повинні лежати у дворі. А було всього: спочатку давала попередження, щоб прибрали з дороги пісок чи щебінь, а коли не слухали, просила, щоб екскаватором підгорнули до воріт. Після чого — все прибирали. Порядок необхідно починати робити із себе».
Уже при в’їзді до села усіх зустрічають великі бігборди з написами: «Не свиняч на дорозі» або «Богом дарований край», на яких зображена мальовнича природа Процева. Господь і справді наділив неабиякою красою село: тут і Дніпро, і ліс у селі, і озера, і поля. Недаремно 364 гектари є заповідною зоною!
У кожного сільського депутата є газонокосарки, тож із бур’янами всім селом воюють. А минулої весни вони отримали ще й насіння чорнобривців — традиційно українських квітів, і вирішили, що вулиці повинні бути не тільки чистими, а й із квітами. Депутати у селі закріплені за округами, відповідають за стан автобусних зупинок (у Бориспільському районі зупинок із квітниками, без жодного папірця чи пляшки, мені не доводилось бачити)... Для заохочення мешканців визначаються зразкові двори, яких у Процеві аж 45; кращі округи депутатів. Нагороджуються і діти зі зразкових дворів, наприклад, велосипедами, а господарі — премією у сумі 500 грн. Цього року моторолер отримала депутат Ніна Литвиненко за те, що її округ потопає у квітниках.
Мешканці вже звикли, що багато гарних справ у рідному селі вони роблять разом. Спільними зусиллями навесні посадили сад (фото 2), облаштували дитячий майданчик (фото 3).
Вирішена проблема зі сміттям: згідно з графіком, вулицями їздить трактор і сміттєвоз. Двічі на рік усією громадою прибирають у сільському лісі.
Традиції Процева
Сільський голова Любов Чешко — умілий організатор багатьох свят і заходів, які вже стали традиційними. На великі гуляння сюди з’їжджаються гості з інших сіл, а також із Борисполя і Києва. Найважливіше свято Івана Купала, коли відзначають День села. Народні звичаї і обряди гармонійно поєднуються із сучасністю. Є і купальський вогонь, дівчата пускають вінки на воду (фото 4), виступають учасники художньої самодіяльності. Щороку у цей день вшановують кращих людей села. Найперше — визначну людину року, яка зробила щось вагоме для Процева, небайдужа до чужого горя, завжди прийде на допомогу іншим. У 2007 році почесні звання і цінні подарунки отримали троє процівчан: Ніні Мись дістався моторолер, Галині Опрощенко — холодильник, а Валентині Гавриленко — пральна машина-автомат. Обирають і почесного жителя Процева, яким у цьому році став поет-пісняр Владлен Ковтун. «Людей потрібно шанувати, говорити про них гарне не лише після смерті, а й за життя», — так вважає Любов Іванівна. Поряд із будівлею сільської ради встановлено дошку пошани, де й можна побачити фотографії кращих людей села, серед яких і пенсіонери, і зовсім юні процівчани. Щороку стенд із портретами оновлюється.
Учитель за освітою, сільський голова є не тільки чудовим організатором, а й ведучою сільських свят. Окрім цікавих конкурсів, пригощань українськими стравами, на багатьох святах стала традиційною і лотерея, де можна виграти порося, качку чи мішок пшениці...
Щороку проходять у Процеві зимові і літні спартакіади, на які запрошують мешканців сусідніх сіл. Поряд зі звичними змаганнями (підняття гирь, армрестлінг, біг, перетягування канату) є конкурси на кращий танець на снігу, на найбільш оригінальну снігову бабу.
Багато у селі проводиться роботи, аби організувати дозвілля для людей, а найперше — дітей і молоді. У спортивному клубі «Фанат» працює секція з боксу, є справжній ринг і тренажерна зала. Займатися спортом сюди приїжджають діти з Ревного.
У музичній школі Процева навчаються грати на гітарі, акордеоні, баяні. У сільському клубі працює танцювальний гурток, дитячий ансамбль, хоровий колектив для дорослих, яким керують Василь та Людмила Лященки (фото 5).
Неповторно у селі святкують Різдвяні свята, День Незалежності України, День Перемоги. Костюмовані карнавали, театралізовані дійства, оригінальні сценарії — це звичне для Процева. І сільський голова все встигає, завжди є незамінною ведучою і учасником. Навіть весільна церемонія шлюбу у Процеві (її теж проводить Любов Іванівна) незвичайна, тут відбувається низка обрядів, де задіяна художня самодіяльність; звучать весільні пісні, які традиційно виконувались здавна в Україні.
Історію села продовжують творити у повсякденному житті
Сільський голова Любов Чешко планує видати книгу про історію рідного села. У Процеві, за її підтримки, створено історико-краєзнавчий музей, де зібраний багатий матеріал про стародавні козацькі села, що належать до сільської ради — Проців, Сальків і Софіївку. До того ж, з 2000 року у сільраді ведеться літопис із яскравими фотографіями і словами вдячності про відомих односельців, висвітлюються найновіші події, масові заходи. Окрім того, сільський голова дбайливо зберігає у своєму кабінеті величезну кількість фотографій, вирізок із газет з розповідями про село. Бо все це, вважає Любов Чешко, — історія. А у Процеві вона і справді насичена подіями, заходами і копіткою працею мешканців. Гордитися процівчанам справді є ким. Це місцевий поет Степан Савон, художник Борис Вовк, лауреати Міжнародної премії «Дружба» (1995 р.), яку вручає відомий поет-пісняр Микола Луків, а також премії ім. Гулака-Артемовського; це Любов Чешко і подружжя Лященків. До альбому-літопису ввійшла і сім’я Безсмертних: дружина — вишивальниця, а чоловік — майстер на всі руки.
Багату історію має Процівська школа, якій понад сто років. Зовні вона схожа на звичайний охайний будинок, а всередині — ошатні, зі смаком опоряджені приміщення, де проведено сучасний ремонт і обставлено гарними меблями.
У селі працює багата бібліотека із читальним залом, сільська рада постійно виділяє кошти на закупівлю нових книг.
Діти Процева та сусідніх сіл після обіду мають можливість навчатися у школі «Надія» (фото 6), де навчально-виховний процес побудований на принципах християнської моралі: учні опановують складні ситуації, повчальні історії. Тут вчаться висловлювати власну думку, розвивають аналітичне мислення, досконало вивчають англійську мову в ігровій формі. За цією світовою програмою із Техасу під назвою «Школа завтрашнього дня» навчаються у чотирьох українських школах: у Львові, Черкасах, Києві та Процеві.
Мрії здійснюються! Головне — докласти максимум зусиль
Колись Любов Іванівна мріяла про газифікацію села, про гарні дороги, телефонізацію тощо. За кошти інвесторів і спонсорів, за підтримки депутатів і мешканців села все це вдалося втілити у реальне життя.
Бути селу Проців перспективним і процвітаючим! Так вирішила сільський голова. Підтримали її і депутати. Найближчим часом (за планами до 2011 року) в селі виросте соціальне містечко на 40 будинків для медиків, освітян, для тих, хто буде жити і працювати на благо села. Планують запросити молоді сім’ї з інших областей України, виділити їм безкоштовне житло. У селі буде збудовано школу на 160 місць, дитячий садок на 80, торгівельний центр, новий будинок культури, медамбулаторію.
Незабаром має відкритися кінно-спортивна школа міжнародного рівня (фото 7). У ній навчатимуться місцеві діти, проходитимуть змагання із кінного спорту міжнародного значення. Головний інвестор Процева, власник кінно-спортивної школи Олексій Миколайович Бутенко — президент «Клубу коневласників України», голова правління «Фонду будівельних компаній України».
Допомагають селу підприємства, які діють на території сільської ради: «Гаро» (виготовлення тари для фруктів), фермерське господарство «Ельдорадо». (Приємно вражає і те, що підприємці, зважаючи на охайність сільських вулиць, теж дбають про чистоту на своїх територіях і садять квіти).
Задумане, вимріяне сільським головою і ретельно сплановане перспективне майбутнє села, вірять процівчани, обов’язково здійсниться. Адже у Процеві — згуртований депутатський корпус, який дбає про відродження духовності і народних традицій села, є активним учасником усіх сільських справ. Великий життєвий досвід, вміння згуртувати громаду, бажання залишити яскравий слід на землі, — саме це допомагає сільському голові села Процева Любові Чешко втілювати у дійсність мрії про чарівний край майбутнього. І до всього вона докладає часточку своєї душі і серця.
Лариса Громадська
